1. |
так вже вийшло... - вступ |
|
|
2. |
Південний Бог... |
|
|
3. |
десь має буть народ... - над прірвою в житті! |
|
|
4. |
хоч би що там не було... - спів про все |
|
|
5. |
підняті й втішені слова... - слова якоїсь там людини |
|
|
6. |
чека пташок горобина... - горобина |
|
|
7. |
мабуть, таки весь світ - це тільки рай... - аж, розвиднилось!.. |
|
|
8. |
крига скресає, Надія Воскресає... - щасливі колядки |
|
|
9. |
хто мене у небо кличе... - рідня найміцніша! |
|
|
10. |
я певен... |
|
|
11. |
кому поясню, чому пишу... - без пояснень |
|
|
12. |
чи дочекаєшся мене, весна... - спів крізь час |
|
|
13. |
душа є іскра Божа... - найнеобхідніше. душа |
|
|
14. |
знову заходила душа... |
|
|
15. |
намріяні очі... - потреба у співі |
|
|
16. |
десь глибоко защеміло... - нове відчуття |
|
|
17. |
душа дана усім в дарунок... |
|
|
18. |
приходь, весно, раєм... - спів на прихід весни |
|
|
19. |
колись... - поезія,- така луна... |
|
|
20. |
якщо вікна, та й одкрити... - співучасть у початку дня |
|
|
21. |
над рікою низько сонечко сідає... - спів про весняне сонечко на воді |
|
|
22. |
чисто виметений двір, у дверях ключі довір... - школярикам!.. |
|
|
23. |
якщо вийти у дорогу рано-вранці... - усі рядки біографії |
|
|
24. |
розкопай себе за життя... - наші Трипілля |
|
|
25. |
у вікні вже небо, відлітати треба... - спів у присутності неба |
|
|
26. |
плекаю довго, як не все життя, зображення: на білім - біле... |
|
|
27. |
є таїна зі плоті й крові... |
|
|
28. |
час збору врожаїв... |
|
|
29. |
Боженько, ясний... - спів подумки |
|
|
30. |
чим спраглі наші душі... - спрага |
|
|
31. |
і нам навіється обом: "душа моя"... |
|
|
32. |
чи ти мені повіриш... |
|
|
33. |
навік приставши до свого життя... - усе - навіки! |
|
|
34. |
не скубусь ні з ким за землю... - і ніяка не поезія, а - проза! |
|
|
35. |
як не чудо - що ж то є любов... |
|
|
36. |
ген на обрій сонце всілось... - вечірні дійства |
|
|
37. |
наніч світ перетікає в нас... - потаємні переходини |
|
|
38. |
світає, і душа спускається на обрій... |
|
|
39. |
коли з"агонізує осінь в своїм останнім у сезоні шарудінні... |
|
|
40. |
ось вам снігу м"якуш,- найчистіший аркуш... - щедрування свіжим снігом |
|
|
41. |
за порогами рідних осель... |
|
|
42. |
зашарілась темрява й сіріє... - спів на день і весну |
|
|
43. |
мале Дівчатко, наречене Богу... - Ця Марія |
|
|
44. |
за плином плин... - часопис |
|
|
45. |
я заходився Витоки свого життя шукати... - родовід |
|
|
46. |
а гора спадає з пліч... - спів крізь ніч |
|
|
47. |
загрівається земля по ночі... |
|
|
48. |
степ це море,- з глибиною, що пішла до неба... - спів у степ |
|
|
49. |
і як би це отак прожити... - і це лише одна з турбот! |
|
|
50. |
мов всі на весілля... - папороть життя |
|
|
51. |
виспівай, прошу... - три вишневі співи на ноті краси |
|
|
51. |
виспівай, прошу... - три вишневі співи на ноті краси |
|
|