Етюд

                           Николай Шошанни

На гливкому неба тлі пропливає тінь за тінню,
Їм помахує услід полохливе мерехтіння.
А за ним пливуть слова і, напевне, не останні
Проступають крізь асфальт тіні знаків запитання.

Невибагливі птахи запитань клюють скоринки
І в незвідані шляхи на примарливих хмаринках
Запитань летять рої та задумується в плині
Звісно, кожен про свої сокровенні і глибинні.

На тремтливому листі видається нам простою
Легка відповідей тінь й переводимо в устоях
Погляд з чистого листа в монументи манускриптів
Де завіси запитань лиш частково привідкриті.

В надвечір’ї, між дерев, з теплим поглядом привітним
Звично сів під ліхтарем за етюд художник-квітень.
Він прокреслює вгорі легкий штрих: "Грядеши камо?.."
Ллється світло ліхтарів акварельними мазками...

13-15.04.2000