(Текст предоставил: Николай Шошанни) |
Шошанни Николай |
Николай Шошанни В закуточку душі блаженні Там сплелися, немов востаннє, Воєдино щемке Натхнення І величне моє Кохання. І вони усі дні та ночі Так багато для мене значать, Вони дивляться в чисті очі І сміються вони і плачуть. Все тому, що обоє разом То у квітах вони, то сніжні, Зігрівають вони і ранять, Полохливі вони і ніжні. Їхній шепіт в кафешантані, Рондо тиші, думки шалені, Мій цінитель — моє Кохання, Мій мучитель — моє Натхнення. Диригенти сумні антИки, Їхній подих не стане прахом І веде мене поклик тихий Невідомим людині шляхом. Лиш на цьому шляху, спіткнувшись, Відчуваю провину в щемі — Лиш на ньому за всім минущим Наступає святе прощення. А блаженний нетлінну хмару Простоти зрозуміти може, Бо Натхнення з Коханням впарі — То невичерпні сльози Божі... Не потрібні їм інші вчення, Їм найкращі мої вітання: Живи вічно, моє Натхнення, Живи вічно, моє Кохання... 2000 Диск "ВСЕСВІТ УСМІХНЕНИХ ПСІВ" (МЕД, Винница, 2002)