(Текст предоставил: Николай Шошанни) |
Шошанни Николай |
Николай Шошанни Десь, займаючи якийсь простір, В простоті, де все не так просто, Поміж рифів, мов ножі, гострих, В самоті на мить приліг острів. Майже скрізь на нім лежить гравій І практично не ростуть трави, Не прижилися чомусь пальми, Не працюють вже давно гальма. Зрідка чайка з вишини квилить, Напливають кожну мить хвилі Та летять на кам’яні скелі, І наввипередки слід стелять. Тільки в центрі — озерце-рана, Там живе хранитель слів — равлик, Він випліскує слова-клопіт — Намагається знайти спокій. Мерехтять вгорі над ним зорі, Острів схований від всіх взорів. Як потрапити туди прямо, Знала шлях лише одна дама... 2000 Диск "ВСЕСВІТ УСМІХНЕНИХ ПСІВ" (МЕД, Винница, 2002)