(Текст предоставил: Николай Шошанни) |
Шошанни Николай |
Николай Шошанни Я прийшов, моя радосте, світло мерщій засвіти, Подарунок для тебе приніс, зазирни до сумки, Що тебе засмутило, чом знову зажурена ти? Розкажи, моя радосте, мила моя ласунко. На землі ми багатством з тобою не обзавелись, Ми хіба що — із криги вода, та, що точить камінь. О, яке нас очікує щастя велике колись, Потерпи, моя крихітко, я ж бо терплю роками. І, мов яблука синього, так ми діждемось його, З цього приводу ти одягнеш свій наряд квітчастий І на мить невелику воно спалахне, як вогонь, Знай, живемо ми, зайчику мій, ради цього щастя. О, якою ж це буде насправді величною мить, Та, що вирішить все за одним карколомним махом, І під серцем від щастя до болі усе защемить, І з тобою ми далі полинем Чумацьким Шляхом... 2002