(Текст предоставил: Денис Голубицкий)

Голубицкий Денис

Невже та вiдстань невблаганна...

                  Денис Голубицкий

                             Яні

Невже та відстань невблаганна
і справді розділила нас?
Ти не сестра і не кохана.
Але ходу притишив час,
твою помітивши відсутність...
Я хочу осягнути сутність
усіх необережних слів.

І все, що буде... буде потім.
Аби не запізнився потяг
на ті безмежні п’ять хвилин.
А насолода і полин –
вони в житті звичайно поруч.
Та за плечем твоїм праворуч
є охоронець мовчазний.
Я трохи заздрю тому пану...
Ти не сестра і не кохана –
лише промінчик золотий.
Як зберегти ту крихту світла?
В моїм житті сторінка світла.

В долонях кришаться роки –
Господь гортає сторінки.

2004