(Текст предоставил: Александр Лазарев)

Лазарев Александр

Біла віхола

                 
БІЛА ВІХОЛА
слова Володимира Білецького, 
Олександра Лазарєва

Б’ється в шибку віхола крильми,
З вітрюганом білий вальс танцює
І холодним подихом зими 
Все його голубить та цілує.
Кидає під ноги білий сніг,
Падає, спішить змінити долю,
Огорта мене і Кривий Ріг
В білосніжносяючу неволю. 
ПРИСПІВ:
І я, мов сивий вітрюган, 
Сьогодні випробую долю,
Бо серце спіймане в капкан
Ще хоче вирватись на волю.
Ой, чиї то очі вдалені 
Тихо в мою душу зазирають?
Ой, чиї ж то руки, як ві сні 
Так мене до серця пригортають?

І сніжинки тануть на щоках
І пливуть сльозами по обличчю.
Біла радість, наче білий птах,
В неосяжність білосніжну кличе.
І злітають в небокрай думки,
І зимова флейта не вгаває.
Білий танець лине крізь роки...
Сніг летить, але тебе немає.

6.12.2008 Кривий Ріг