(Текст предоставил: Александр Лазарев) |
Лазарев Александр |
Ковтонюк Пётр Матвеевич мой крестный. Эта песня выхватила из пространства кучочки его биографии. Родился он с селе Николаевка Казанковского района Николаевской области, от туда пошёл на войну, Дошёл до Будапешта. Жил с родной сестрой моей мамы Фросей. О ней песня есть на украинском языке.Я у них был за сына. Песню я написал в больнице.У меня были проблемы с поджелудочной. Дочь Петра Матвеевича Людочка принесла мне цыганское лекарство — три вошки и их нужно было глотнуть. Я глотнул и вспомнил своё детсво золотое, когда у меня чесалась спина Пётр Матвеевич говорил: "Становись сынунька к косяку и приговаривай. Чи ви, воші, сказилися, чи ви, воші, збісилися?
Чи ви мене не знаєте, що ви мене кусаєте? "
Ноты здесь http://www.pisni.org.ua/persons/984
Александр Лазарев-криворожский ПІСНЯ про ПЕТЬКУ Ковтонюк Петру , Бульбі Фросині Рання пташка, до схід сонця, Бога прославляє. Петька гонить пасти вівці й на весь степ співає. Приспів: Чи ви, вівці, сказилися? Чи ви, вівці, збісилися? Чи ви путі не знаєте? Куди ви завертаєте? Вкрила землю чорна хмара в гаї при Дунаї. Петька гонить німців яром, як стрільне – співає. Приспів: Чи ви, німці, сказилися, чи ви, німці, збісилися? Чи ви мене не знаєте, куди це ви тікаєте? Як свербить спина, чи жінка з рогачем стрічає - Петька треться край одвірка і під ніс співає. Приспів: Чи ти, жінко, сказилася, чи ти, жінко, збісилася ? Чи серденька не маєш ти, що в хату не пускаєш ти? Влила Фрося Петьці чарку, а пляшку ховає. Дід смикнув горілки стопку ... що є, що немає... Приспів: Чи ти, бабо, сказилася, чи ти, бабо, збісилася? Що ти там ховаєш?.. Наливай що маєш! Дуб засох, за ним верба гнеться, пропадає. Нема більше діда й баби, що було співають. Приспів: Чи ви, воші, сказилися, чи ви, воші, збісилися? Та чи ви нас не знаєте, чого ви так кусаєте? 5.04.2001 Кривий Ріг