(Текст предоставил: Вадим Серый) |
Серый Вадим |
Вадим Серый Падае листя додолу Золотом свiтяться роси... Знову в багрянцi червонiм Осiнь розучiсуе коси. Там, де зоря чистить поля, Тихо задумалась мати... Трое синiв полетiли в свiт I не вернулись до хати. Хто зорозумiе той смуток, I глибочинь тую змiрить... Хто ще зумiе так ждати, Хто ще зумiе так вiрить. Тiльки для них серце живе, Б"еться,забувши про втому... Очi сумнi крають синю даль, Щоб ви вернулись додому.