(Текст предоставил: Вадим Кондратюк) |
Кондратюк Вадим |
Вадим Кондратюк По ланах дирчить чудова техніка, Знов врожайність соняшника звищила. Покохай, Марічко, зоотехніка, Доки його ломом не вперіщило. Покохай, мерзотного паскудника, Без чуття найменшої провини, В нього ж півмішки кінського збудника - Це й мерця підніме з домовини. Покохай в конторі біля каси, Чи в кутку червонім до засідання, В нього ж тона силосної маси, Й довгий шприць для штучного запліднення. А як льоха в хліві опороситься, Чи в сінях заквохчуть курка з гускою, Він до них так лагідно відноситься, Що Одарка з ревнощів аж лускає. А в коханні теж, немов для прикладу Проявляє здібність дуже файну. З ним у ліжку завжди маєш вигляду, Як польова миша під комбайном.